Сучасні умови конкуренції за обмежених фінансових можливостях орієнтують керівників дошкільних навчальних закладів на освоєння теоретичних концепцій менеджменту, маркетингу з опорою на концептуальні положеннясоціально-культурного партнерства при проектуванні управлінської діяльності. То ж поговоримо про імідж.

 

Сучасні словники трактують “імідж” як цілеспрямовано сформований образ, покликаний надати емоційно-психологічний вплив на кого-небудь з метою популяризації, реклами. Звернемо увагу на кілька ключових слів: “цілеспрямовано” – тобто, імідж – це те, що можна планувати і створювати; “емоційно-психологічний вплив” – тобто, він “працює” з почуттями, а не тільки з логікою; “вплив на кого-небудь” – тобто, необхідно виокремити тих суб’єктів, заради яких діяльність розпочинається.

 

Сьогодні поняття “імідж” (в пер. з англ. “образ”) міцно ввійшло не тільки в політичний, а й у сучасний освітній лексикон, головним чином тому, що імідж впливає на взаємини з людьми і на ефективність спільної роботи в освітньому закладі. Сучасний дошкільний навчальний заклад – це відкрита, взаємодіюча з багатьма соціальними інститутами соціально-педагогічна система, про яку все частіше говорять як про сферу послуг, вживаючи слова “конкурентоспроможність”, “сегмент ринку”, “освітня послуга” тощо. Стійкий позитивний імідж дошкільного закладу можна розглядати як важливий сучасний компонент методичного продукту і додатковий ресурс управління. Імідж ДНЗ – це емоційно забарвлений образ дошкільного закладу, часто свідомо сформований, який має цілеспрямовано задані характеристики і покликаний чинити психологічний вплив певної спрямованості на конкретні групи соціуму.

 

Імідж дошкільного закладу – це цілісний образ, що складається з багатьох чинників. Над його створенням можуть працювати психологи, фахівці PR, рекламісти, соціологи, хореографи, стилісти, візажисти, продюсери (але це – у майбутньому…). Тоді як у сучасних умовах – позитивний імідж впливає на ставлення громадськості, викликає повагу, позитивні емоції. При сприйнятті іміджу дошкільного закладу людина, у першу чергу, спирається на свій життєвий досвід, стереотипи, цінності і певні моральні принципи.

 

Необхідність формування іміджу ДНЗ визначається такими причинами: по-перше, складна демографічна ситуація (особливо в малих містах) посилює конкуренцію серед ДНЗ на одній території у боротьбі за набір дітей, по-друге, сильний позитивний імідж полегшує доступ ДНЗ до кращих ресурсів (з можливих – фінансових, інформаційних, людських тощо), по-третє, маючи сформований позитивний імідж, ДНЗ за інших рівних умов є більш привабливим для педагогів, тому що є здатним більшою мірою забезпечити стабільність, задоволеність працею і професійний розвиток, по-четверте, стійкий позитивний імідж дає ефект надбання ДНЗ певної сили в тому сенсі, що є запорукою довіри до всього що, відбувається в стінах конкретного закладу.

 

ДНЗ, як і будь-які інші організації, проходить упродовж своєї діяльності чотири етапи: формування, утвердження на певних позиціях; інноваційна діяльність, трансформація, що призводить або до відмирання, або до чергового інноваційного витка. Вочевидь, що кожному етапу повинна відповідати своя іміджева політика дошкільного закладу, як зовнішня, так і внутрішня. Зовнішній позитивний імідж – це узгодженість усіх елементів комунікації ДНЗ, передає основну ідею, що викликає сприятливий відгук, який збільшує ступінь довіри оточення.

 

Для його створення необхідні: розробка (або коригування) візуальних та діяльнісних елементів зовнішньої атрибутики для демонстрації духу спільності, корпоративності, єднання; формування впізнаваного образу на ринку освітніх послуг; рекламна продукція, яка випускається ДНЗ і робить упор на унікальність пропонованих послуг, підкреслюючи їх якість.

 

Головними суб’єктами формування іміджу ДНЗ є завідувач, педагоги і співробітники, а також в силу зворотнього зв’язку – різні соціальні групи, зацікавлені в наданні освітніх послуг. До цих груп відносяться: діти та їхні батьки, працівники установ додаткової освіти, що надають освітні послуги паралельно із ДНЗ (гуртки, секції тощо); педагоги початкової школи, які приймають випускників; працівники органів управління освітою; місцеві жителі.

 

Можна виокремити постійні та змінні складові позитивного іміджу дошкільного закладу. До числа постійних іміджу відносяться: чітке визначення педагогічним колективом візії, місії, та концепції дошкільного закладу; оптимістичний настрій і доброзичливий мікроклімат у педагогічному та дитячому колективах; педагогічна, соціальна і управлінська компетентність співробітників; сформований образ керівника-професіонала, лідера, особистості яскравої, захопленої, яка має неформальний авторитет, здатної надихнути колектив на досягнення високої мети; ефективна організаційна культура закладу, що включає колективні норми, цінності, певну філософію управління, увесь спектр поглядів, відносин, що визначають специфіку поведінки колективу в цілому; якість освітніх послуг; зв’язки дошкільного закладу з різними соціальними інститутами; турбота адміністрації про надання своєчасної актуальної психологічної допомоги окремим учасникам освітнього процесу (тим чи іншим дітям, молодим спеціалістам, які відчувають труднощі, батькам та ін.); наявність яскравої зовнішньої символіки. До числа змінних іміджу можна віднести: зміст місії й пріоритети дошкільного закладу; види освітніх послуг; матеріальну базу дошкільного закладу. Отже, у роботі над створенням стійкого позитивного іміджу дошкільного навчального закладу необхідно першорядне значення надавати, насамперед, незмінним і постійним компонентам.

 

З позиції управління ДНЗ виявлені складові умовно можна згрупувати в такі блоки:

  • комфортність середовища;
  • якість освітніх послуг;
  • позитивний образ керівника та педагогічного колективу;
  • яскрава зовнішня атрибутика (наявність зовнішньої символіки, традицій, ритуалів тощо).

 

У літературі з освітнього менеджменту подано такі основні етапи формування іміджу: 

  • аналіз зовнішнього середовища;
  • з’ясування цільової групи, до якої буде звернено імідж;
  • аналіз внутрішніх ресурсів;
  • визначення завдань та їх класифікація (змістовні, організаційно-результативні тощо);
  • мотивація учасників проекту;
  • рольовий розподіл (хто і чим буде займатися);
  • виявлення співвідношення між складовими іміджу: науковий, освітній, громадський імідж тощо;
  • визначення принципів формування іміджу;
  • розробка технології формування кожної складової іміджу;
  • аналіз відповідності отриманого іміджу з бажаним результатом.

 

Першим кроком діяльності будь-якого ДНЗ є визначення візії, місії та мети (генеральних напрямів) функціонування й розвитку ДНЗ.

Візія розглядається як загальна ідея, розуміння успіху, квінтесенція успіху, яку розуміють та усвідомлюють усі і яка мотивує людей працювати в команді, а також працювати на досягнення візії. Візія відповідає на глобальне питання: Куди ми йдемо?

У візії немає обмежень за часом. Вона є глобальним і тривалим процесом, служить основою для стратегічного планування. Усі дії й заходи тією чи іншою мірою пов’язано з досягненням візії ДНЗ. Це ідеал, до якого прагне дошкільний навчальний заклад.

 

Місія – це філософія і призначення, значення існування закладу, в якому виявляється відмінність цієї організації від їй подібних; сформульоване твердження щодо того, для чого і з якої причини існує заклад. Місію ДНЗ можна описати як сукупність цілей і пов’язаних із ними переконань, відносин і напрямів діяльності, характерних для конкретного закладу. У місії колектив закладу виражає свою організацію освіти, свій стиль і культуру, тому форма вираження має бути ясною, доступною для розуміння батьків, дітей, тих, хто обирає цей заклад.

 

Функції місії закладу можна розділити на зовнішні і внутрішні. Зовнішні функції пов’язано з тим, щоб дати ясне уявлення: про дитячий садочок батькам, дітям, іншим ДНЗ у навколишньому соціумі, засновникам; про переваги (професіоналізм, компетентності, якості, конкурентоздатність) профілю закладу в низці інших ДНЗ. Внутрішня функція місії полягає у створенні меж, у яких можна ухвалювати важливі рішення, забезпечувати певну єдність освітніх ідей і пріоритетів (спрямованість освітніх програм), злагоджену співпрацю, взаємодію педагогів щодо підвищення якості дошкільної освіти в ДНЗ.

 

Місія – це причина існування, вона має бути чітка, зрозуміла й приваблива.

 

Місія закладу може охоплювати: Чого хоче досягти ДНЗ? У чому його сильні, відмінні риси по відношенню до аналогічних? Що ми робимо, як ми робимо, чому ми це робимо? Цінності закладу. Місія більш конкретна й досяжна, ніж візія. Її можна висувати на певний час (на рік, на три роки).

 

У зв’язку зі швидким розвитком економічних і соціальних відносин у нашій країні змінюються вимоги й до особистості професіонала. Успішної презентації своїх професійних і особистісних якостей сприяє імідж, тобто те уявлення, яке людина, несвідомо чи навмисно, створює про себе в очах інших людей.

 

Складові іміджу керівника можна визначити так: професійні якості (інтелект, знання предмету, вміння подати себе, привернути до себе і впливати на аудиторію, стиль проведення занять, доступність, чіткість у викладі матеріалу, пунктуальність, вимогливість, культура мови); комунікативні – почуття гумору, манера спілкуватися з аудиторією; особистісні – впевненість у собі, емоційність, артистичність, манера одягатися, доброзичливість, справедливість; позиція в міжособистісному спілкуванні, звернення до слухачів на ім’я, манера поведінки, партнерські відносини в аудиторії; рольові – статус у соціальному середовищі, репутація та ін.

 

Самопрезентація розглядається як навмисна і усвідомлювана дія, спрямована на створення певного враження про себе в оточуючих. Особистісний імідж реалізується в процесі самопрезентації, у першу чергу, через візуальний канал сприйняття інформації, тому відзначимо значення зовнішнього вигляду, оскільки саме у візуальному образі відбувається і узагальнення найрізноманітнішої інформації. Особливе значення також надається володінню навичками невербальної інтеракції. Невербальні сигнали зазвичай не контролюються свідомістю, отже, виявляють підсвідомі установки людини, і на цих даних ґрунтується ступінь довіри до керівника. Володіння невербальним компонентом іміджу охоплює вміння: управляти експресією обличчя, сконцентрувати на собі увагу аудиторії за допомогою емоційності та зв’язаною з нею виразною пантомімікою, правильно розподілити увагу, спрямовану на аудиторію за допомогою вигідної просторової організації тіла. Для розуміння специфіки іміджу керівника і педагога дошкільного навчального закладу необхідно провести аналіз цього поняття і спорідненого йому поняття “авторитет педагога”.

 

Авторитет педагога, будучи результатом його взаємин з дітьми, є значущим чинником, що визначає ефективність педагогічних впливів. Структура авторитету педагога має складові: професійний компонент (спеціальна ерудиція, методичне майстерність, педагогічна техніка та ін.); особистісний компонент (чуйність, упевненість, привабливість, товариськість, домінантність та ін.); ціннісний компонент (моральні, філософські, естетичні цінності, носієм яких є педагог); культурологічний компонент (культура поведінки, загальна ерудиція, коло інтересів, стиль спілкування тощо); соціальний компонент (соціальна перцепція, престиж професії та ін.); рольової компонент (займана посада, права і обов’язки та ін).

 

Якщо порівняти характеристики, що описують категорії іміджу та авторитету, то можна припустити, що “авторитет” і “імідж” поняття тотожні. Але різниця полягає в тимчасовому чиннику. Імідж формується відразу при перших контактах з аудиторією, а авторитет – упродовж тривалої взаємодії. Педагогу важливо при перших зустрічах з батьками сформувати певну думку про себе, тому що в процесі діяльності на основі іміджу буде формуватися авторитет. Взаємозв’язок авторитету та іміджу педагога детермінований тимчасовим чинником, тобто на основі іміджу формується авторитет педагога, обумовлений тривалістю і якістю взаємодії педагога з дітьми. Імідж педагога дошкільного навчального закладу може бути представлений як соціально-психологічний образ, формування якого зумовлено наявністю яскраво виражених спонтанно або усвідомлено презентованих якостей педагога, легко сприймається оточуючими при першому контакті, і відповідний очікуванням аудиторії, є прологом до формування авторитету.

 

Існують певні відмінності між спонтанним розумінням позитивного іміджу педагога і його описом в наукових джерелах: діти чекають від педагогів прояву таких особистісних якостей, як душевність, доброта, щирість, доброзичливість, справедливість, почуття гумору, емпатію і повагу з боку педагога, яскравість особистості, тобто такі якості, які відносяться до гуманістичної складової педагогічної професії. Автори теоретичних моделей, представлених у сучасній науковій літературі, називають комунікабельність, ерудованість, гарну техніку мовлення, методи роботи з дітьми і рідше відзначають уміння вибудовувати партнерські відносини з дітьми, повагу до них, емпатійність, тобто вимоги формально-теоретичного характеру. Цікавий факт виявлено дослідниками: відмінності між оцінкою педагогами свого іміджу і системою оцінок іміджу дітьми. Педагоги оцінюють себе вище за параметрами (“Я”-професійне і “Я” – іміджеве), ніж оцінюють їх діти.

 

Основними методами формування іміджу ДНЗ є:

  • ефективні піар-заходи (днівідкритих дверей, презентації і виставки освітніх послуг, публікації в ЗМІ і т. д.);
  • благоустрій будівлі та території ДНЗ, підвищення педагогічної культури педколективу івсього персоналу.

  Основні практичні рекомендації для працівників сучасних дошкільних навчальних закладів нового типу:

1) Імідж може складатися стихійно, неконтрольовано або бути предметом цілеспрямованої роботи, таким чином створення позитивного іміджу повинно бути контрольованим, послідовним та систематичним процесом.
2) Для того, щоб почати створювання іміджу, необхідно провести моніторинг, дослідити реальну ситуацію в дошкільному закладі, дати опис і оцінку внутрішнього середовища в дитячому садку та персоналу закладу.
3) Необхідно першочергове значення надавати незмінним і постійним компонентам позитивного іміджу: комфортність навчально-виховного середовища, якість освітніх послуг, позитивний образ керівника й персоналу освітньої установи.
4) Імідж закладу та його колективу ніколи не лишається постійним, він змінюється, уточнюється, деталізується. У цьому процесі важливу роль відіграє організація рекламної діяльності, публікації в пресі та інтернет-ресурсах, виступи по телебаченню, виставки, ярмарки, презентації та інші заходи.
5) Реклама іміджу ДНЗ нового типу має бути зрозумілою, вичерпною, переконувати, заохочувати, бути правдивою, чесною, достовірною. Саме такий підхід до реклами (PR) робить імідж будь-якого дошкільного навчального закладу соціально орієнтованим.
6) Одним із головних компонентів створення позитивного образу сучасного дошкільного закладу є проблема створення позитивного іміджу вихователя дітей дошкільного віку (вміння самопрезентації, стиль діяльності, педагогічна майстерність).

Підсумовуючи усе вище сказане, варто зазначити, що кожен дошкільний навчальний заклад при формуванні свого позитивного іміджу повинен прагнути досягти образу, який би асоціювався у свідомості суспільства з ідеальним.

 

Імідж сучасного ДНЗ нового типу – це його «обличчя», «привабливий образ», своєрідність, найхарактерніші позитивні ознаки, що якнайкраще висвітлюють зміст різнопланової діяльності. За своєю психологічною сутністю процес створення іміджу є процесом двосторонньої взаємодії, у
якому активну роль відіграє як дошкільний заклад, імідж – образ якого створюється, так і громадськість, яка сприймає даний імідж-образ.

 

Практична реалізація цього може здійснюватися сьогодні управлінською командою ДНЗ та педагогами в тісному співробітництві з психологічною службою даного закладу.

 

Формування позитивного іміджу ДНЗ – це справа майбутнього